«Я більше так не можу!» Як вижити в соціальній ізоляції та не збожеволіти?

Опубліковано: Понеділок, 04 травня 2020

samoisolacia 01

 Чому самоізоляція – можливість переосмислити своє життя?

Ізоляція може бути нестерпною. Особливо якщо ви залишилися самі вдома, а найбільше задоволення в житті вам приносить спілкування з іншими. Або якщо у вас складні стосунки з партнером чи вашою сім’єю. Або якщо ви загалом незадоволені своїм життям.

Проте є гарні новини: карантин може стати для вас можливістю докорінно переглянути своє життя та стосунки й змінити те, що не влаштовує. Розбираємося, як не тільки вижити в самоізоляції, а й повернути ситуацію собі на користь.

Чому нам складно жити в соціальній ізоляції

На нас негативно впливає вже те, що на карантин ми пішли раптово, не було перехідного періоду: більшість людей щодня їздили в офіс, гуляли, ходили в кав’ярні, а потім раз – і залишилися вдома. Це дуже різка зміна, під яку ми ще не встигли підлаштуватися.

Ще один фактор – ми звикли, що нас постійно розважають: на роботі нам облаштовують місце, в закладах готують смачну їжу, організовують заходи. Тобто є багато зовнішніх факторів, які хтось для нас влаштовує. А в ситуації самоізоляції нам треба якось розважати самих себе.

Багато хто більшість часу, якщо не рахувати сну, проводить не вдома, тому може навіть не звертати уваги на свій дім з погляду того, що, наприклад, там немає зручного крісла чи не подобається колір шпалер. А тепер усе це створює дискомфорт.

Мені здається, що більшості складно жити в самоізоляції, бо в людей раніше не було можливості зупинитися. Вони без зупину кудись біжать, наповнюють чимось своє життя, не запитуючи себе, навіщо бігти й куди.

Також складно тим, хто звик уникати зустрічі зі своїми близькими. Зараз ці люди розгублені, бо їм потрібно більше часу, ніж зазвичай, проводити із сім’єю, дітьми, партнерами та якось з ними взаємодіяти. Якщо цієї навички немає, буде складно.

Ще одна причина, чому нам важко переживати ізоляцію, – страх невідомості. Ми не до кінця розуміємо, що відбувається і скільки все це триватиме. Зараз я спостерігаю, що люди, які не звикли бути наодинці з собою, переживають карантин як горе. Вони заперечують ризики від коронавірусу, кажуть, що це все фігня, що це звичайний грип. Дехто висловлюється про це в агресивній формі в соцмережах і знецінює усвідомленість громадян, які закликають до самоізоляції. Думаю, скоро настане стадія торгів, коли ці люди почнуть самі з собою домовлятися та приймати нову дійсність. А відтак почнеться стадія пошуку нових сенсів. Зважаючи на те, що карантин продовжили, доведеться знаходити нові сенси у своєму житті під час самоізоляції.

samoisolacia 02

Чому одним нормально, а іншим нестерпно

Найгірше цей період переживають люди, які мають психічні розлади, наприклад тривожні розлади. Але незалежно від діагнозів це може негативно впливати на емоційний стан кожного з нас.

Ще дуже страждають літні люди, які не користуються гаджетами. Ми всі можемо хоча б зідзвонюватися з колегами та друзями онлайн, а вони ні. Один з ресурсів, який їх підтримує, це живе спілкування, умовно кажучи, на лавочці під будинком. Але в бабусь тепер немає цієї лавочки, де вони можуть зустрітися.

Мені здається, що сьогодні, окрім людей з певними психічними розладами, від самоізоляції страждають більше люди нарцисичного складу, холерики, які, як правило, потребують глядачів. Їм важливо виявляти себе та щось доводити іншим, тому ізоляція може бути для них особливо складною.

Простіше цей період переживають інтроверти, яким і так добре наодинці з собою. Такий тип людей часто йде працювати на фрілансі або в професії, де можна працювати самостійно без активної комунікації. Для інтровертів, найімовірніше, мало що змінилося, для них це звична атмосфера. Вони теж можуть переживати якісь побутові незручності, але ми живемо в часи, коли можна вільно зідзвонитися по скайпу та замовити все, що треба, додому.

samoisolacia 03

Що робити

Наше соціальне спілкування можна розділити на складові: ми дивимося на людей, чуємо їх, комусь більше подобається говорити голосом, комусь – слухати, комусь – торкатися. В умовах самоізоляції нам доступні не всі канали, тому треба зрозуміти, які з них для вас найважливіші, та подумати, як їх компенсувати. Наприклад, під час відеодзвінків ми можемо бачити та чути людей, можемо говорити, а коли переписуємося, цього немає. Більшості зараз не вистачає тактильної частини, особливо тим, хто живе сам. Ми звикли обійматися, вітатися за руку, торкатися речей у нових місцях. Тому зараз важливо придумати, як реалізовувати бажання тактильності в себе вдома. Можна, наприклад, спробувати закутатися в плед з приємної тканини, прийняти ванну чи скористатися скрабами для тіла.

Слово «самоізоляція» вже говорить про те, що людина робить усвідомлений вибір, а отже, у неї для цього є мотивація. Треба пам’ятати, що навіть у ситуації з карантином у нас є вибір: ми можемо бути відповідальними й сидіти вдома та вимушено виходити на вулицю, щоб погуляти з собакою, піти в магазин чи в аптеку. А можемо заперечувати дійсність, послати всіх і піти на шашлики, бо вірус нам не страшний і взагалі його хтось вигадав. Ми обираємо свій варіант, у нас є власна мотивація. І в такому контексті мова вже не про виживання в самоізоляції, а про життя та усвідомлений вибір, який ми самі робимо в цих умовах.

Виживання – це про війну, насильство, примушування. Звісно, для когось сидіти зараз на карантині – це примус, а не свідомий вибір.

Але варто подумати про цю ситуацію так: я обираю берегти своє здоров’я і не наражати на небезпеку інших, тому я вдома, хоча для мене це може бути нестерпно. Таке усвідомлення може багатьом допомогти в цей період.

samoisolacia 04

Тепер дуже мало на що можна відволіктися, а дискомфорту стало більше

Ми звикли, що коли нам вдома щось не подобається – чи то колір стін, чи то спілкування з партнером – ми можемо піти й відволіктися. Ми звикли відволікатися від дискомфорту. А тепер дуже мало на що можна відволіктися, а дискомфорту стало більше. Навіть те, що ми точно не впевнені, коли закінчиться карантин, теж спричиняє сильний дискомфорт.

Щойно карантин почався, з’явилися десятки добірок курсів, фільмів, серіалів, книг. З одного боку, класно, що людям тепер є чим себе розважити, а з іншого – це також про те, щоб кудись бігти та відволікатися від будь-якого дискомфорту. Насправді, коли нам тривожно, а навколо купа невизначеності, суто з погляду фізіології, не факт, що в такому стані ми взагалі що-небудь винесемо з цього контенту. Коли ми сильно тривожимося і перебуваємо в стресі, кора головного мозку починає гірше працювати, погіршується пам’ять. Тому всі ці рекомендації про курси радше про самовідволікання, ніж про розвиток.

Але глобальне завдання сьогодні – відчути, що мені дискомфортно і я можу витримати це. Варто дозволити собі отримувати негативний досвід, даючи собі можливість з ним впоратися.

Тут важливе і питання трактування того, що відбувається: я виживаю або я ставлюся до цього як до досвіду, обнуляюся та спостерігаю за собою. Це справді хороший момент, коли можна оновитися та навіть переродитися. На цьому етапі можуть з’явитися нові знання про себе та нові ресурси. Наприклад, хтось може задуматися, чи тою професією він займається, або спробувати перейти в онлайн-бізнес, хтось нарешті помітить, що маленькі діти виросли, для когось це буде перевірка стосунків. Якщо за півтора тижня карантину виявилося, що вам нестерпно жити разом з партнером, це привід зрозуміти, чи це взагалі ваша людина, або краще пізнати партнера та попрацювати над стосунками. Самоізоляцію можна використати для того, щоб наповнити своє життя чимось справді корисним.

Тільки в тому разі, якщо ми дозволимо собі не загадувати на майбутнє, а бути в моменті й думати, що в цих умовах можна зробити важливого й корисного, ми зможемо отримувати від всього задоволення – і від перегляду фільмів, і від часу з дітьми, і від спорту, і від усамітнення.

Якщо період самоізоляції вам переживати особливо складно і нічого не допомагає, зверніться до психолога, який працює онлайн.

А ще будь-які катаклізми – це час для людяності. У період коронавірусу допомога іншим теж може стати вашим ресурсом. Це якраз той спосіб, за допомогою якого ви можете легально виходити, водночас ви не просто йдете за чашкою кави, а приносите користь іншим людям. Наприклад, можна купити продукти для сусідів літнього віку та залишити їм під квартирою.

Коли ми залишаємося без частини наших соціальних контактів і розуміємо, що в таких умовах нам некомфортно, це означає, що в них було для нас щось справді цінне. І саме тут з’являється інтенція до того, щоб подумати, чим ми можемо бути корисні, та увімкнутися в різні соціальні активності.

Джерело: The Village Україна
Психолог коледжу Жакун В.В.
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Тел.: 050 815 39 71

Перегляди: 444

Авторські права

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без письмового дозволу ВСП «Новокаховський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» заборонено.

Контакти

Адреса: 74900, Україна, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Горького, 1.

Телефон: +038 (05549) 9-07-10

e-mail: office@nkatk.com

Офіційний сайт: http://nkatk.com/

 baner tdatu  monBaner  baner dist navch  baner npc  baner biblioteka  baner el biblio    

baner nmc     baner uonoda     baner djerela     baner ugl     baner testuvannya