Навчання вдома: психологічні поради педагогам

Дистанційне навчання – це, насамперед, не про технічні засоби, а про те, як педагогу налагодити зв’язок із здобувачами освіти, підтримати їх і вдало спланувати роботу.

Перше. Висловлюємо подяку викладачам, які готові до змін і які зараз працюють у новому форматі. Ви дуже швидко адаптуєтесь до зовнішніх умов, це величезне навантаження. Важливо, щоб сьогодні не тільки лікарі, а й педагоги відчули повагу і вдячність за те, що вони роблять. Це зараз важливо для нас.

Друге. Будьте уважнішими до батьків своїх студенті. Педагогам важливо пам’ятати, що батьки зараз опановують невластиву для них професію. І вони відчувають таку ж надмірну напругу – відчуття небезпечності особистого простору, страх за життя і неможливість впоратися з новою ситуацією та новими компетенціями.

Третє. Підлітки в контакті більшою мірою з вашим емоційним станом, з тим, що ви відчуваєте, як ви говорите – а не що ви говорите. Зараз студенти потребують вашої емоційної підтримки – можливо, більше, ніж академічних знань.

Практичні поради

- Студенти позбавлені живого контакту. Бачити і чути викладача – це те, чого потребують діти в будь-якому віці. Чудово, якщо ви будете готувати презентації на 7-10 хвилин, тому що в сучасних дітей провідний канал сприйняття інформації – візуальний.

- Найважливіше зараз – не втратити контакт з дітьми і зберегти довіру. Студенти відвикають від колективу та педагога, і якщо не намагатись «втримати» їх, після карантину доведеться вкладати час і зусилля в адаптацію, «повернення» дітей. Якщо у вас є можливість зробити розсилку – просто з жартом, з чимось особистим – це буде прекрасно. Дітям зараз тривожно, а якщо нам тривожно – ми не вчимось.

- Якщо дитина зробила домашнє завдання і бачить, що дорослий його не перевірив, – у неї знижується мотивація. Коли ви даєте домашнє завдання, то обов’язково дайте і зворотний зв’язок у зручному для вас вигляді. Також важливо обговорити, що буде, якщо дитина не виконає завдання.

- Потурбуйтесь, щоб самим не вигоріти. Ви увійшли в цей карантин уже вигорівшими і живете зараз у режимі енергозбереження.

- Те, як ви опановуєте новий досвід, може бути більшим уроком для підлітків, ніж те, що вони вчать сьогодні за навчальним планом .Ця криза може привести нас до нового формату стосунків з учнями. Сучасні підлітки технічно просунутіші за нас – і важливо не соромитись просити їх про допомогу.

- У студентському середовищі діти зазвичай самі знають, чого їм не вистачає і де в них слабкі місця. Викладач спрямовує їх, відкриває їм двері і насправді більше орієнтується на питання, які вони ставлять. Ну, і самі ставте питання: «У чому зараз я можу вам допомогти?»

- Порадьтеся з дітьми на якій освітній платформі їм краще працювати.

Важливо розуміти, що ця криза дає нам можливість обнулитись, вийти з цього в новій якості одне для одного. Це шанс і для педагогів, і для директорів – передивитись відносини, кордони одне одного. Ця можливість не пов’язана з віком, посадою або обставинами, а виключно з нашими станом і готовністю до змін.