В освітньому середовищі коледжу ми щодня взаємодіємо всередині нашої спільноти. Мова, якою ми спілкуємося, — це не просто інструмент передачі інформації. Це дзеркало нашого ставлення одне до одного, показник нашої культури, виховання та професійної етики.
Як показує психологічна практика, одне необережне слово здатне звести невидиму стіну між людьми, образити або знецінити. Натомість одне підтримувальне висловлювання може допомогти людині відчути себе «своєю», побаченою та почутою. Саме тому тема безбар’єрного спілкування сьогодні набуває особливої актуальності.
Безбар’єрна мова (толерантна лексика) — це спосіб спілкування, у якому ми свідомо уникаємо слів, що дискримінують, принижують або навішують ярлики.
Головний принцип такої мови — «Спочатку людина» (People-first language). Це означає:
- ми бачимо передусім особистість;
- її стан здоров’я, вік, можливості, соціальна ситуація — лише характеристики, а не визначення сутності.
Толерантна мова — це не про надмірну обережність. Це про повагу та людяність.
Чому це важливо для нас?
- Психологічний комфорт. Коректні терміни створюють безпечне середовище, де ніхто не боїться бути собою. Здобувачі освіти та викладачі почуваються більш впевнено та спокійно.
- Руйнування стереотипів. Ми перестаємо сприймати людей через призму їхніх обмежень або життєвих обставин. Це формує культуру рівності та взаємоповаги.
- Професійна культура та емоційний інтелект. Вміння підібрати правильне слово — це показник емпатії та професіоналізму. Для майбутніх фахівців це є не менш важливим, ніж знання спеціальних дисциплін.
- Створення інклюзивного освітнього простору. Коректна мова допомагає кожному студенту почуватися частиною спільноти, незалежно від індивідуальних особливостей.
Словник інклюзивності: як говорити правильно
Щоб спілкування було етичним, варто замінювати застарілі чи образливі слова на сучасні відповідники:
Золоті правила етичної взаємодії в коледжі
- Завжди запитуйте про допомогу. Не варто допомагати «автоматично». Краще запитати: «Чи можу я вам допомогти? Як саме вам буде зручніше?»
- Спілкуйтеся без посередників. Якщо людина користується послугами супровідника або перекладача жестової мови, звертайтеся безпосередньо до самої людини, а не до помічника — це вияв поваги та рівності.
- Не бійтеся помилитися. Якщо ви випадково використали некоректний термін — просто просіть вибачення та виправте себе. Щирість завжди важливіша за ідеальність.
Спілкування без бар’єрів — це не про складні мовні правила. Це про ставлення, про людяність, про повагу. Коли ми обираємо толерантні та коректні слова, ми створюємо середовище, де: кожен відчуває свою цінність, панує психологічна безпека, немає місця дискримінації та упередженням.
Слова мають силу: вони можуть лікувати або ранити. Обираймо перше — і створюймо безпечне освітнє середовище разом.
Практичний психолог Вікторія Тарасова
