24 лютого — дата, яка назавжди змінила життя кожного українця. Саме цього дня 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України. Минуло вже чотири роки боротьби — років болю і втрат, але водночас років неймовірної мужності, єдності та незламності.
Український народ довів усьому світу: свобода — не гасло, а вибір, за який готові стояти до кінця.
Військові Збройні Сили України, добровольці, медики, рятувальники, волонтери, освітяни — кожен на своєму місці став частиною великого спротиву.
Ми пережили обстріли, втратили домівки, були змушені розлучатися з рідними, але не втратили головного — віри.
Віри в державу.
Віри один в одного.
Віри в Перемогу.
Сьогодні українці — це народ, який навчився жити під сиренами, навчатися в укриттях, працювати без світла і водночас допомагати іншим.
Колектив коледжу з перших днів війни довів: освіта — це теж зброя.
Попри складні умови, релокацію до м. Кропивницький, дистанційне навчання та небезпеки, освітній процес не припиняється.
Всі ці складні воєнні роки викладачі проводять заняття під час тривог, адаптують курси до онлайн-формату, підтримують студентів психологічно, долучаються до волонтерства. Наші студенти й випускники боронять Україну, плетуть маскувальні сітки та беруть участь у благодійних зборах.
Попри війну, коледж продовжує жити й розвиватися. У планах колективу:
- подальший розвиток дистанційної та змішаної форми навчання;
- модернізація освітньо-професійних програм;
- розширення безпечного та безбар’єрного освітнього середовища.
Ми працюємо не лише для сьогодення — ми працюємо для післявоєнної України.
Після деокупації Нової Каховки колектив коледжу планує поетапне відновлення діяльності у рідному місті. Головна мета — повернути якісну освіту, підтримати громаду та долучитися до відбудови регіону.
Коледж повернеться не просто як освітній заклад, а як центр відродження громади — простір освіти, підтримки та розвитку.
Ми впевнені: після Перемоги Україна відбудується, а Нова Каховка знову стане містом студентів, молоді й можливостей.
Сьогодні річниця повномасштабної війни — не лише про біль. Вона про гідність. Про силу. Про народ, який вистояв.
Ми схиляємо голови перед загиблими Героями й щодня дякуємо тим, хто боронить державу.
