27 березня 2025 року відбулось чергове засідання юридичного кіноклубу «LAWYERS’ FILM CLUB», який віднедавна має власну тематичну емблему.
Цього разу учасники переглянули та обговорили художній фільм-мелодраму «Ой, матінко», який висвітлює проблему сурогатного материнства. За сюжетом фільму головна героїня Кейт — успішна кар’єристка, яка все своє життя присвятила роботі. Вона завжди ставила професійні досягнення на перше місце, але несподівано усвідомила, що хоче стати мамою. Її мрія стикається з непередбачуваними обставинами: природна вагітність стає неможливою, а спроби всиновити дитину не дають результату. У пошуках виходу героїня знайомиться з жінкою на ім'я Енджі, яка погоджується стати сурогатною матір’ю.
Енджі — яскрава та емоційна особистість, яка зовсім не схожа на серйозну і впевнену Кейт. Її життя сповнене хаосу та несподіваних рішень. Одного дня вона вирішує залишити свого чоловіка, який виявився зовсім не тим, ким здавався. Без вагань Енджі приймає рішення переїхати жити до нашої героїні, що стає справжнім випробуванням для обох жінок. Відносини між героїнями розвиваються в умовах постійних конфліктів та несподіваних ситуацій. Героїня, яка звикла до порядку та дисципліни, змушена пристосовуватися до спонтанності та безладдя, що супроводжують Енджі. З іншого боку, вона відкриває для себе важливість підтримки та взаєморозуміння.
Учасники кіноклубу розглянули питання сурогатного материнства в декількох аспектах: морально-етичному, медичному, психологічному, правовому. В Україні, як і в інших країнах, є як прихильники, так і супротивники цієї репродуктивної технології, що не може не позначатися на її правовому регулюванні.
Сучасний розвиток суспільних відносин характеризується появою нових форм договорів та відповідно договірних відносин, що вимагає ретельного вивчення науковцями та практиками. Одним із таких договорів став договір про сурогатне материнство, з приводу якого немає одностайного розуміння серед цивілістів.
Правове забезпечення сурогатного материнства є одним із законодавчо не врегульованих й найскладніших питань у галузі сімейного права України. Його актуальність обумовлена відсутністю достатнього нормативного регулювання здійснення процедури сурогатного материнства в Україні та необхідністю розв'язувати проблеми, що виникають на практиці під час реалізації програми сурогатного материнства.
Нормами чинного законодавства України не визначено поняття сурогатного материнства, воно існує лише в суспільних відносинах, пов'язаних із сучасними репродуктивними технологіями. У медичному аспекті сурогатне материнство передбачає перенесення ембріона, отриманого заплідненням яйцеклітини біологічної матері – дружини спермою біологічного батька – чоловіка, в порожнину матки іншої жінки та виношування дитини, яка є біологічно «чужою» для жінки. У перекладі на медичну термінологію така процедура називається екстракорпоральне запліднення та може здійснюватися лише у спеціалізованих медичних закладах високо кваліфікованими спеціалістами. У правовому аспекті під сурогатним материнством розуміють «запліднення жінки шляхом імплантації ембріона з використанням генетичного матеріалу подружжя з метою виношування і народження дитини, яка надалі буде визнана такою, що походить від подружжя, як правило, на комерційній основі на підставі відповідного договору між подружжям та сурогатною матір'ю».
Таким чином, сутність сурогатного материнства полягає в тому, що запліднена яйцеклітина пересаджується до організму генетично сторонньої жінки, яка виношує і народжує дитину не для себе, а для бездітної пари.
ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ СУРОГАТНОГО МАТЕРИНСТВА
Добровільна згода:
- сурогатна мати повинна надати письмову добровільну згоду на здійснення програми сурогатного материнства.
Договір між сторонами:
- укладається договір між сурогатною матір'ю та біологічними батьками, який визначає права та обов'язки сторін, умови оплати, медичні та юридичні аспекти процесу.
Медичні обстеження:
- сурогатна мати та біологічні батьки повинні пройти медичні обстеження для виключення протипоказань до проведення процедури.
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН
Біологічні батьки
Права:
- право на інформацію про стан здоров'я сурогатної матері та хід вагітності;
- право на отримання дитини після її народження.
Обов'язки:
- забезпечення медичної та матеріальної підтримки сурогатної матері протягом вагітності;
- виконання умов договору та своєчасна оплата послуг сурогатної матері.
Сурогатна мати
Права:
- право на медичну та матеріальну підтримку від біологічних батьків;
- право на конфіденційність та захист своїх персональних даних.
Обов'язки:
- виконання умов договору, включаючи дотримання медичних рекомендацій;
- передача дитини біологічним батькам після її народження.
ВСТАНОВЛЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ ДИТИНИ
Так, у ст. 123 СК України закріплено порядок встановлення походження дитини, яка народилася в результаті трьох різновидів репродуктивних технологій: штучного запліднення, сурогатного материнства та імплантації ембріона. Такий вид медичної допомоги регулюється ст. 48 Основ законодавства України про охорону здоров'я, згідно з якою кожна дієздатна жінка має право на застосування штучного запліднення та імплантацію ембріона.
ДЕРЖАВНИЙ ДОЗВІЛ НА СУРОГАТНЕ МАТЕРИНСТВО
Держава не забороняє народжувати дитину за допомогою методу сурогатного материнства, при цьому державою можуть встановлюватися певні обмеження у вигляді дозволу лише альтруїстичного материнства, а також встановлення вимог до сурогатної матері тощо.
Прихильники державного регулювання дозволу на сурогатне материнство вважають, що воно може виступати одним зі способів розв'язання проблеми безпліддя та забезпечення права кожного та кожної на батьківство та материнство. Вважається, що сурогатне материнство відповідає праву жінки самостійно розпоряджатися своїм тілом. Висловлюється думка, що закон повинен залишатися нейтральним до моральних норм, зважаючи на їх неоднорідність, а відтак посилання на моральні засади суспільства є недостатнім аргументом в пропагуванні заборони сурогатного материнства.
Дане питання розглядається в контексті двох підходів, які можуть застосовуватися державою до регулювання сурогатного материнства:
1. Альтруїстичний (не дозволяється надання послуг сурогатною матір’ю для отримання прибутку; сурогатна матір отримує компенсацію витрат на медичне обслуговування, пологи, інші витрати, пов’язані з вагітністю). За такого підходу відсутній момент надання послуги з метою отримання фінансової вигоди. Жінка, яка погоджується бути сурогатною матір’ю у таких відносинах мати на меті допомогти потенційним батькам, які через певні причини не можуть народити дитину самостійно.
Ризик, який не слід відкидати, полягає у тому, що сторони договору сурогатного материнства можуть приховувати, що така послуга надається безоплатно (реально надаючи кошти сурогатній матері «в конверті»), що може здійснюватися з таких причин як небажання афішувати платність послуги, спосіб уникнення податків тощо.
2. Комерційний (сурогатна матір може отримувати винагороду за надання своїх послуг з виношування та народження дитини). Розглядається як один із цивільноправових договорів, який не заборонений законом.
Окремими правозахисними організаціями висловлюється думка, що останнє є продажем новонародженої дитини (за своїм змістом є складом злочину, передбаченим ст. 149 КК України «Торгівля людьми»), відтак комерційне сурогатне материнство повинно бути заборонено.
Викладачі юридичних дисциплін Олена ВІТОВЩИК, Ірина КОВАЛЬЧУК
