3 грудня світ відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю. Ця дата нагадує про фундаментальні цінності, на яких ми маємо будувати справедливе суспільство. В цей день ми говоримо про те, що часто залишається поза увагою: про право кожної людини на гідність, рівні можливості та повноцінне життя.
Інвалідність – не вирок і не обмеження особистості. Це особливість, яка потребує адаптації середовища, а не ізоляції людини. Справжні обмеження створюють не фізичні чи ментальні особливості, а відсутність пандусів, неадаптовані сайти, стереотипи та байдужість.
Викладач дисципліни «Інклюзивне суспільство» Олена ВІТОВЩИК провела лекційне заняття зі студентами групи СО1125 спеціальності «Секретарська та офісна справа» на тему «Правила спілкування і співпраці з особами з інвалідністю», де були обговорені принципи та правила етичного спілкування з особами з різними видами інвалідності.

Принципи у спілкуванні з особами з інвалідністю
- Рівність — люди з інвалідністю мають ті самі права і потреби, що й усі інші.
- Повага до гідності — не слід акцентувати увагу на інвалідності, а на особистості людини.
- Толерантність і прийняття — сприйняття різноманітності як норми.
- Партнерство і взаємодія — людина з інвалідністю є активним учасником спілкування, а не пасивним отримувачем допомоги.
- Конфіденційність — повага до особистої інформації про стан здоров’я.
- Самостійність — важливо сприяти розвитку самостійності, не виконувати те, що людина може зробити сама.

Студенти взяли активну участь в обговоренні та дійшли висновку, що впровадження цих принципів та правил у щоденне спілкування допомагає:
- побудувати здорові та міцні стосунки на роботі, вдома та в соціумі;
- зменшити рівень агресії та конфліктів;
- створити більш інклюзивне та справедливе суспільство;
- забезпечити можливість для кожного вільно висловлювати свої думки та почуття.
Інклюзивне суспільство починається з поваги й відповідального спілкування. Людина з інвалідністю має ті самі права на участь у житті громади, роботу й освіту, що й усі інші. Це зафіксовано в міжнародних документах, зокрема, у Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, де наголошено на повазі до гідності, автономії, недискримінації та повноцінній участі в суспільному житті. Тому правила етичного спілкування — це не просто набір формальностей, а важлива частина повсякденної культури, яка допомагає створити безбар’єрне, толерантне середовище.

Розпочати можна з простого – з усвідомлення та поваги. Слухати, коли люди з інвалідністю говорять про свої потреби. Підтримувати ініціативи з інклюзії. Звертати увагу на доступність простору навколо нас. Долати стереотипи у власній свідомості.
Етичне спілкування з людьми з інвалідністю — це не набір правил, а прояв людяності та культури.
Кожен з нас може створювати безбар’єрне середовище, починаючи зі слова, тону голосу та поваги.
Дотримання принципів інклюзії формує суспільство, де кожна людина — важлива.
Викладач Олена ВІТОВЩИК

