Студенти групи АІ9124 на виховному заході 24 червня відзначили важливість Конституції – Основного Закону України, як фундамент правової системи, захисту суверенітету країни та слугування головним орієнтиром для розвитку суспільства.
Головним законом України є Конституція України, яка була ухвалена 28 червня 1996 року.
Вона має найвищу юридичну силу: усі інші закони та нормативно-правові акти в державі приймаються виключно на її основі та повинні їй відповідати. Норми Конституції є нормами прямої дії.
На тлі повномасштабної агресії росії проти України студенти провели історичні паралелі між основними етапами становлення Українського права і спротивом росії становленню України, як самостійної, незалежної правової держави.
Російська імперія (а згодом радянська влада) вбачали в українському конституціоналізмі загрозу своїй колоніальній політиці. Реакція завжди полягала у тотальному запереченні, військовому придушенні спроб державотворення та переслідуванні авторів.
Доба Гетьманщини (1710 рік)
Першим документом такого типу стали «Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького» (Конституція Пилипа Орлика).
Реакція: Російське царство на чолі з Петром I розцінило документ як зраду та державний злочин. Автори були оголошені «мазепинцями», а на українські землі посилилися репресії, спрямовані на повну ліквідацію залишків української автономії.
Українська революція (1917–1918 роки)
У період Української Народної Республіки (УНР) розроблявся низка документів, кульмінацією яких стала Конституція УНР, ухвалена 29 квітня 1918 року.
Реакція Тимчасового уряду (російського): Ігнорування прагнень українців, затягування переговорів та спроби утримати Україну у складі Росії.
Реакція Радянської Росії (більшовиків): Після проголошення незалежності УНР більшовики розпочали відкриту військову агресію проти України. Радянський уряд прагнув встановити в Україні власну диктатуру, ігноруючи будь-які демократичні конституційні акти. Проте у березні 1918 року РСФРР була змушена де-юре визнати незалежність УНР за умовами Брестського мирного договору.
Радянський період (1919–1991 роки)
Після встановлення радянської окупації в Україні ухвалювалися власні конституції (зокрема 1919, 1937, 1978 років).
Реакція центру: Ці акти створювалися виключно під диктування Москви та копіювали закони СРСР. Вони були лише «фасадом», а будь-які спроби проявити реальний суверенітет жорстоко каралися (наприклад, Розстріляне відродження, репресії проти української інтелігенції).
Період відновлення незалежності (1991 рік)
Прийняття Конституції України, яка була ухвалена 28 червня 1996 року.
Реакція російської влади: Офіційна реакція першого президента росії Бориса Єльцина на прийняття Конституції України 28 червня 1996 року була здебільшого стримано-дипломатичною. На найвищому державному рівні Російська Федерація формально визнала Основний Закон незалежної України як внутрішню справу держави, хоча сам процес формування української державності викликав у російських політичних кіл занепокоєння.
В період перебування володимира путіна на посаді президента рф його реакція на Конституцію України зводиться до заперечення самого факту існування України як суверенної держави та маніпулятивного тлумачення українського законодавства:
Ідеологічне заперечення державності: путін неодноразово заявляв (зокрема у своїх історичних статтях та зверненнях), що українська державність та кордони, закріплені в Конституції, є «штучним винаходом» радянського періоду, а українці та росіяни — це нібито «один народ».
Маніпуляції з текстом Основного закону: Під час заяв щодо легітимності влади в Україні, путін використовував вибіркові цитати та спотворював зміст статей Конституції України, щоб дискредитувати українське керівництво.
В завершення виховної години студенти групи одностайно погодились з історичною важливістю прийняття 28 червня 1996 року Основного Закону України для закріплення статусу незалежності України, необхідності дотримання статей Конституції України, як державою, так і громадянами нашої країни та збереження їхніх конституційних прав та свобод шляхом захисту від зовнішньої агресії.
При створенні матеріалу статті використовувався ШІ.
Куратор групи АІ9124 Леонід ГРЕБІНЧАК
